Запальне захворювання кишечника

Визначення: виразковий коліт — це запальне захворювання кишечника, яке спричиняє запалення та виразки в травному тракті, зокрема в товстій і прямій кишці. Це хронічний стан з періодами ремісії та загострень.

Симптоми. Серед симптомів можуть бути діарея з кров’ю, біль у животі, ректальна кровотеча, позиви до дефекації, втрата ваги, втома та лихоманка.

Причини: точна причина невідома, але, ймовірно, пов'язана з поєднанням генетичних факторів, факторів імунної системи та факторів навколишнього середовища.

Фактори ризику: Вік, расова чи етнічна приналежність, сімейний анамнез та прийом певних ліків, таких як ізотретиноїн, можуть підвищувати ризик розвитку виразкового коліту.

Ускладнення: ускладнення можуть включати сильну кровотечу, перфорацію товстої кишки, зневоднення, захворювання печінки, остеопороз, запалення в інших частинах тіла, підвищений ризик раку товстої кишки, токсичний мегаколон і утворення тромбів.

Діагностика: Діагностика включає аналізи крові, аналіз калу, колоноскопію, гнучку сигмоїдоскопію, рентген і КТ. У спеціалізованих центрах, таких як Клініка Мейо, для діагностики можуть використовуватися передові методи, такі як КТ-ентерографія та хромоендоскопія.

Лікування: Лікування включає протизапальні препарати, такі як аміносаліцилати та кортикостероїди, супресори імунної системи, такі як азатіоприн та інфліксимаб, антибіотики для лікування інфекцій, знеболювальні засоби для усунення дискомфорту, хірургічне втручання у важких випадках для видалення товстої та прямої кишки.

Спосіб життя та домашні засоби: зміни в дієті, такі як обмеження молочних продуктів і продуктів з високим вмістом клітковини, можуть допомогти впоратися з симптомами. Техніки управління стресом, такі як фізичні вправи та вправи на розслаблення, також можуть бути корисними.

Альтернативна медицина: деякі люди використовують додаткову терапію, як-от трав’яні добавки, пробіотики, риб’ячий жир, гель алое вера, акупунктуру та куркуму. Однак докази їх ефективності обмежені.

ПИТАННЯ

  1. Які загальні симптоми виразкового коліту?

До поширених симптомів належать діарея з кров’ю, біль у животі, ректальна кровотеча, позиви до дефекації, втрата ваги, втома та лихоманка.

  1. Як діагностується виразковий коліт?

Діагностика включає аналізи крові, калу, колоноскопію, гнучку сигмоїдоскопію, рентгенографію та комп'ютерну томографію.

  1. Які фактори ризику розвитку виразкового коліту?

Фактори ризику включають вік (зазвичай до 30 років), расову чи етнічну приналежність (вищий ризик у білих), сімейну історію захворювання.

  1. Чи може стрес спровокувати загострення виразкового коліту?

Хоча стрес безпосередньо не викликає виразковий коліт, він може погіршити симптоми та викликати загострення.

  1. Чи можна вилікувати виразковий коліт?

Не існує відомих ліків від виразкового коліту, але лікування може допомогти впоратися з симптомами та викликати ремісію.

  1. Які ускладнення можуть виникнути при виразковому коліті?

Ускладненнями можуть бути сильна кровотеча, перфорація товстої кишки, зневоднення,

захворювання печінки,

остеопороз,

підвищений ризик розвитку раку товстої кишки,

токсичний мегаколон,

згустки крові.

  1. Чи існують дієтичні рекомендації щодо лікування виразкового коліту?

Обмеження молочних продуктів і продуктів з високим вмістом клітковини може допомогти впоратися з симптомами. Ведення харчового щоденника може допомогти визначити тригерні продукти.

  1. Яку роль відіграє хірургія у лікуванні виразкового коліту?

У важких випадках може знадобитися хірургічне втручання для видалення товстої кишки та прямої кишки. Це часто дозволяє усунути виразковий коліт.

  1. Чи існують альтернативні методи лікування виразкового коліту?

Деякі люди досліджують додаткові методи лікування, такі як трав'яні добавки,

пробіотики,

риб'ячий жир,

акупунктура,

куркума. однак,

фактичні дані, що підтверджують їх ефективність, обмежені.

  1. Як часто слід проводити скринінг на рак товстої кишки у людей з виразковим колітом?

Частота скринінгу залежить від ступеня захворювання, але зазвичай коливається від кожні один-два роки, якщо вражена не тільки пряма кишка, до кожні вісім-десять років після встановлення діагнозу.